Безпідставне звільнення з роботи – одне з найпоширеніших порушень законодавства України.            Дуже часто незаконно звільнені з посади особи не роблять ніяких спроб по відновленню на роботі, не враховуючи той факт, що в більшості випадків закон на боці звільненого працівника. Згідно з Кодексом законів про працю, незаконно звільнена особа має право не тільки отримати відновлення на роботі, але і стягнути з роботодавця заборгованість по заробітній платі (за вимушено пропущені робочі дні), а також вимагати компенсацію моральної шкоди.            Небажання вчиняти дії щодо захисту своїх прав, також як і грубі порушення законодавства з боку роботодавців, свідчать про низьку правову культуру українців. Кожен громадянин має право подати позов про відновлення на роботі, якщо законних підстав для звільнення не було, а роботодавець відмовляється називати причину звільнення. Іноді роботодавець пропонує написати заяву про звільнення «за власним бажанням», щоб «не псувати кар’єру» посилаючись на свою великодушність.

Часто працівники йдуть на поводу своїх роботодавців, не знаючи переліку затверджених законом причин, посилаючись на які роботодавець має право запропонувати таку форму звільнення своєму співробітникові.

            Підстави для звільнення за власним бажанням:

  • зміни в організації праці та виробництва, а також ліквідації, реорганізації, банкрутства підприємства;
  • невідповідність працівника своїй посаді або виконуваній роботі (за станом здоров’я або недостатній кваліфікації);
  • відмова в допуску до державної таємниці або скасування допуску до неї, якщо виконання обов’язків вимагає доступу до такої;
  • працівник систематично, без поважних причин не виконує обов’язки, покладені на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
  • прогули – відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин;
  • неявка на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
  • відновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
  • появи на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп’яніння;• вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, або постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.• заклик або мобілізація роботодавця – фізичної особи під час особливого періоду; • встановлення невідповідності займаній посаді в період випробувального терміну.

Всі ці причини регламентовані статтями 40, 41 КЗпП України. Перед тим, як звільнити з роботи працівника, роботодавець зобов’язаний попередити його про це за два місяці. Попередження оформляється як наказ, який підписує співробітник. В день звільнення роботодавець повинен видати працівникові трудову книжку. У разі затримки видачі трудової книжки, в наслідок чого особа не в змозі влаштуватися на нову роботу, колишній працівник в праві вимагати виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Безумовно, можна спробувати відновитися на роботі в позасудовому порядку, проте незацікавленість роботодавця робить це практично неможливим. Тому єдиним вирішенням даної проблеми є судовий позов про відновлення на роботі. Підготовка до судового процесу повинна бути ретельною, оскільки відсутність потрібних документів може обернути процес проти позивача. Перед тим, як звертатися в суд, колишньому працівникові необхідно вирішити, чого він очікує від процесу: відновлення на роботі, компенсація за вимушений прогул грошових коштів, що дорівнює середній заробітній платі, або ж вимагати компенсацію за моральну шкоду.         Відновлення на роботі за рішенням суду або інші стягнення з роботодавця можливі тільки в разі наявності всіх документів, необхідних законодавством. Підготовка до процесу вимагає консультації досвідченого адвоката. Звертайтеся і я допоможу виграти позов про відновлення на роботі.